ВОРКУВАТИ
Значення воркувати це
ВОРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Видавати своєрідні переливчасті звуки (про голубів, горлиць і т. ін.). Щебече зяблича сім’я, І сиза горлиця воркує (Щог., Поезії, 1958, 320); В гущині воркує голубка, лящить соловей (Горд., І, 1959, 473); * Образно. Чого серце, як голубка, день і ніч воркує (Шевч., І, 1951, 55).
2. перен. Ніжно розмовляти з ким-небудь. [Сербин:] Буде вже нам безпечно, як голубки, воркувати (Вас., III, 1960, 40); Соломія гладить Катрю по голові, розкутує хустку, тихо воркує: — Не плач, доню (Кучер, Трудна любов, 1960, 334).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 739.
Воркувати, ку́ю, єш, гл. Ворковать. Чого, серце, як голубка, день і ніч воркує? Шевч. 43. Воркувала горлиця у садку. Гліб. 49.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 254.
воркувати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
COO | ворковать |
воркувати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
vorkuvaty | vorkuvaty | vorkuvaty |
воркувати Рід - дієслово, недоконаний вид
воркувати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | воркую | воркуємо |
2 особа | воркуєш | воркуєте |
3 особа | воркує | воркують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | воркуватиму | воркуватимемо |
2 особа | воркуватимеш | воркуватимете |
3 особа | воркуватиме | воркуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | воркував | воркували |
Жіночий рід | воркувала | |
Середній рід | воркувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | воркуймо | |
2 особа | воркуй | воркуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | воркуючи | |
Минулий час | воркувавши |
воркувати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
9 | 4 | 5 |
воркувати в англійській розкладці - djhredfnb
Цитати української літератури з використанням слова воркувати
"— Бо до чого воно доведе? Будуть з собою дикі пари воркувати, та лише образа божа з того вийде; й церкву поставимо."Чайковський Андрій Якович - Сагайдачний
"І буду нишком воркувати"Карманський Петро Сильвестрович - «Не раз вечірньою добою…»
"І воркувати мило, тихо,—"Глібов Леонід Іванович - Мандрівка