ВОНІТУВАТИ
Значення вонітувати це
ВОНІТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Блювати. Огидне, слизьке харкотиння поривало [Анатолія] вонітувати (Кач., II, 1958, 325).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 737.
вонітувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to instigate | вонітувати |
вонітувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vonituvaty | vonituvaty | vonituvaty |
вонітувати Рід - дієслово, недоконаний вид
вонітувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вонітую | вонітуємо |
| 2 особа | вонітуєш | вонітуєте |
| 3 особа | вонітує | вонітують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вонітуватиму | вонітуватимемо |
| 2 особа | вонітуватимеш | вонітуватимете |
| 3 особа | вонітуватиме | вонітуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вонітував | вонітували |
| Жіночий рід | вонітувала | |
| Середній рід | вонітувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вонітуймо | |
| 2 особа | вонітуй | вонітуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | вонітуючи | |
| Минулий час | вонітувавши |
вонітувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |
вонітувати в англійській розкладці - djysnedfnb
Цитати української літератури з використанням слова вонітувати
"Мука була, і тому треба було і пити, і терпіти, і вонітувати разом"Стефаник Василь Семенович - У нас все свято