ВОНЯТИ
Значення воняти це
ВОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм., рідко. Те саме, що смерді́ти. Увійшли до сіней, у яких було зовсім темно і страшно воняло торішньою гнилою капустою (Фр., II, 1950, 56); — Та що воно воняє у вас там смалятиною? Дихання просто забиває (Головко, II, 1957, 43).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 737.
Воняти, няю, єш, гл. = Смердіти. Не їж цибулі й вонять не буде. Ном. № 6745.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 253.
воняти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| stink | вонять |
воняти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| voniaty | voniaty | vonyaty |
воняти Рід - дієслово, недоконаний вид
воняти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | воняю | воняємо |
| 2 особа | воняєш | воняєте |
| 3 особа | воняє | воняють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вонятиму | вонятимемо |
| 2 особа | вонятимеш | вонятимете |
| 3 особа | вонятиме | вонятимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | воняв | воняли |
| Жіночий рід | воняла | |
| Середній рід | воняло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | воняймо | |
| 2 особа | воняй | воняйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | воняючи | |
| Минулий час | вонявши |
воняти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |