ВКОЧУВАТИ

Значення вкочувати це

ВКО́ЧУВАТИ¹ (УКО́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВКОТИ́ТИ (УКОТИ́ТИ), вкочу́, вко́тиш, док., перех. 1. Котячи, просувати в середину, у межі чого-небудь. Гармаші з гуркотом вкочували на руках артилерію в підвали, на подвір’я, за кожну будівлю (Гончар, І, 1954, 216); В хату.. вкотили барильце (Смолич, Мир.., 1958, 58).

2. розм. Те саме, що в’їжджа́ти¹; заїжджати. — Купіть [екіпаж] в мене!.. Перепряжете свої коні, сядете.. та вкотите в свій двір, мов якийсь князь (Н.-Лев., III, 1956, 167); Коли Гарецький вкотив на подвір’я Огієвських, Таїсія Федорівна.. не впізнала, хто завітав до них (Кочура, Зол. грамота, 1960, 464); * Образно. Обідньої вже доби сама пані вкотила, як на колесах; пухла, така, ніби на дріжджах зійшла (Вовчок, І, 1955, 75).

ВКО́ЧУВАТИ² див. уко́чувати¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 699.

вкочувати Синоніми слова

закочувати, (колясою) заїжджати, (шлях) уторовувати

вкочувати Переклад слова

Переклад на англійську Translate	Переклад на російську Перевод
kochuveli	вкочувати

вкочувати Транслітерація слова

Паспортна транслітерація	Географічна транслітерація	Американська транслітерація
vkochuvaty	vkochuvaty	vkochuvaty

вкочувати Рід - дієслово, недоконаний вид

вкочувати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
	ОДНИНА	МНОЖИНА
1 особа	вкочую	вкочуємо
2 особа	вкочуєш	вкочуєте
3 особа	вкочує	вкочують
МАЙБУТНІЙ ЧАС
	ОДНИНА	МНОЖИНА
1 особа	вкочуватиму	вкочуватимемо
2 особа	вкочуватимеш	вкочуватимете
3 особа	вкочуватиме	вкочуватимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
	ОДНИНА	МНОЖИНА
Чоловічий рід	вкочував	вкочували
Жіночий рід	вкочувала
Середній рід	вкочувало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
	ОДНИНА	МНОЖИНА
1 особа		вкочуймо
2 особа	вкочуй	вкочуйте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній час	вкочуючи
Минулий час	вкочувавши

вкочувати Кількість літер у слові

Кількість літер	Кількість голосних	Кількість приголосних
9	4	5