ВКОРІНЮВАТИ
Значення вкорінювати це
ВКОРІ́НЮВАТИ (УКОРІ́НЮВАТИ), юю, юєш і ВКОРІНЯ́ТИ (УКОРІНЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., ВКОРЕНИ́ТИ (УКОРЕНИ́ТИ), ню́, ни́ш, док., перех. 1. Саджаючи, давати можливість закріпитися корінням у грунті (про рослини).
2. перен. Міцно встановлювати, запроваджувати. Ми будемо працювати, щоб вкоренити в свідомість, у звичку, в повсякденний побут мас правило: "всі за одного і один за всіх".. (Ленін, 31, 1951, 99); // Зміцнювати, посилювати. Оті простенькі сільські байки, як дрібні, тонкі корінчики, вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова (Фр., IV, 1950, 134).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 699.
вкорінювати Синоніми слова
закорінювати
вкорінювати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
implant | укоренять |
вкорінювати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
vkoriniuvaty | vkoriniuvaty | vkorinyuvaty |
вкорінювати Рід - дієслово, недоконаний вид
вкорінювати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вкорінюю | вкорінюємо |
2 особа | вкорінюєш | вкорінюєте |
3 особа | вкорінює | вкорінюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вкорінюватиму | вкорінюватимемо |
2 особа | вкорінюватимеш | вкорінюватимете |
3 особа | вкорінюватиме | вкорінюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вкорінював | вкорінювали |
Жіночий рід | вкорінювала | |
Середній рід | вкорінювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вкорінюймо | |
2 особа | вкорінюй | вкорінюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вкорінюючи | |
Минулий час | вкорінювавши |
вкорінювати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
11 | 5 | 6 |