ВИЯВНИК
Значення виявник це
ВИЯ́ВНИК, а, ч. Той, хто викриває кого-, що-небудь, свідчачи про якісь факти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 548.
виявник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Vesnik | виявник |
виявник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vyiavnyk | vyiavnyk | vyyavnyk |
виявник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
виявник Словоформи слова
| Називний | виявник | виявники |
| Родовий | виявника | виявників |
| Давальний | виявникові, виявнику | виявникам |
| Знахідний | виявника | виявників |
| Орудний | виявником | виявниками |
| Місцевий | на/у виявнику, виявникові | на/у виявниках |
| Кличний | виявнику | виявники |
виявник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |