ВИЧЕРПУВАТИСЯ

ВИЧЕ́РПУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ЧЕРПАТИСЯ, ається, док. 1. Витрачатися повністю, до кінця; кінчатися. Накидаюсь на роботу, горю, а здоров’я тріщить і сили вичерпуються (Коцюб., III, 1956, 369); Сагайдачний нервувався. Запаси вичерпувалися (Тулуб, Людолови, II, 1957, 223); Вже, здається, вичерпався весь його репертуар, а зал не вгавав, усе вимагаючи нових і нових пісень (Кучер, Чорноморці, 1956, 63).

2. Обмежуватися чим-небудь; мати кінець. Як бачите, .. цими назвами не вичерпується все, що містять у собі томики (Мирний, V, 1955, 402); Значення ленінської книги "Що таке "друзі народу"" далеко не вичерпується критикою народництва (Біогр. Леніна, 1955, 19); Підвівся [президент академії] за столом, що означало: розмова вичерпана. Але для Куцевича цим розмова не вичерпалася (Рибак, Час.., 1960, 425).

3. тільки недок. Пас. до виче́рпувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 537.