ВИТИРАТИСЯ

Значення витиратися це

ВИТИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́ТЕРТИСЯ, труся, трешся, док. 1. Витирати себе. Тепер оце я щоранку витираюсь холодною водою (Л. Укр., V, 1956, 227); Ігор спохвачується, бризкає водою Костеві в обличчя. Обидва з реготом витираються (Багмут, Щасл. день.., 1951, 28); Данюша, червоний і спітнілий, витерся хусточкою й повів розгублено плечима (Головко, II, 1957, 143).

2. Від частого носіння ставати потертим, зношуватися (про одяг). Комір витерся; // Від частого тертя ставати гладким, стертим. Держак витерся.

3. Пас. до витира́ти 5. У терковому апараті [коноплемолотарки] насіння витирається з головок (Техн. культ., 1956, 201).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 510.

витиратися Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
wipeвытираться

витиратися Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
vytyratysiavytyratysiavytyratysya

витиратися Рід - дієслово, недоконаний вид

витиратися Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особавитираюсявитираємося
2 особавитираєшсявитираєтеся
3 особавитираєтьсявитираються
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особавитиратимусявитиратимемося
2 особавитиратимешсявитиратиметеся
3 особавитиратиметьсявитиратимуться
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідвитиравсявитиралися
Жіночий рідвитиралася
Середній рідвитиралося
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа витираймося
2 особавитирайсявитирайтеся
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часвитираючись
Минулий часвитиравшись

витиратися Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
1055

витиратися в англійській розкладці - dbnbhfnbcz

Цитати української літератури з використанням слова витиратися

"Вона схопила рушник і почала чимшвидше витиратися, аби не допустити такого фіналу."Андрухович Юрій Ігорович - Рекреації

"Купатися одразу ж перехотілося, тим більше, що й витиратися нічим"Дімаров Анатолій Андрійович - Три грані часу