ВИСТАЛИТИ
Значення висталити це
ВИ́СТАЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Наварити що-небудь сталлю для міцності. Пішов [дід] до коваля, висталив ніж (Укр.. казки, 1951, 38); * Образно. В голові Шевченка все настирливіше роїлися думки про той час, коли повстане народ, висталить обух, сокирою зачне будити хиренну волю (Бурл., О. Вересай, 1959, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 500.
Висталити, лю, лиш, гл. Насталить. Висталив ніж і став її різать. Рудч. Ск. І. 44.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 189.
висталити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vitality | висталити |
висталити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vystalyty | vystalyty | vystalyty |
висталити Рід - дієслово, доконаний вид
висталити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | висталю | висталимо |
| 2 особа | висталиш | висталите |
| 3 особа | висталить | висталять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | висталив | висталили |
| Жіночий рід | висталила | |
| Середній рід | висталило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | висталімо | |
| 2 особа | вистали | висталіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | висталивши |
висталити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |