ВИРІКАТИСЯ
Значення вирікатися це
ВИРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́РЕКТИСЯ, ечуся, ечешся, док., заст. 1. діал. Відмовлятися, зрікатися. [Чирняк:] Я його [сина] вирікся, він собі пішов у світ і нехай робить, що хоче (Фр., ІХ, 1952, 369).
2. тільки недок. Пас. до виріка́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 471.
Вирікатися, каюся, єшся, сов. в. виректися, чуся, чешся, гл. — кого. Отрекаться, отречься, отказываться, отказаться отъ кого. Ой вирікся і отець, виреклася й мати. Рудч. Чп. 180.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 182.
вирікатися Синоніми слова
відмовлятися, зрікатися, відпиратися, відкасуватися, відмагатися, відмахуватися руками й ногами, (кого) сахатися, цуратися
вирікатися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vircinia | вирікатися |
вирікатися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vyrikatysia | vyrikatysia | vyrikatysya |
вирікатися Рід - дієслово, недоконаний вид
вирікатися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вирікаюся | вирікаємося |
| 2 особа | вирікаєшся | вирікаєтеся |
| 3 особа | вирікається | вирікаються |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вирікатимуся | вирікатимемося |
| 2 особа | вирікатимешся | вирікатиметеся |
| 3 особа | вирікатиметься | вирікатимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вирікався | вирікалися |
| Жіночий рід | вирікалася | |
| Середній рід | вирікалося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вирікаймося | |
| 2 особа | вирікайся | вирікайтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | вирікаючись | |
| Минулий час | вирікавшись |
вирікатися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |