ВИРІЗКА

ВИ́РІЗКА, и, ж. 1. Те саме, що вирі́зування 1.

2. Стаття, замітка, цитата і т. ін., вирізані з друкованого видання. Хтось прислав мені вирізки з львівських газет про свята Котляревського (Коцюб., III, 1956, 250); Він вийняв із блокнота охайно, вчетверо згорнуту вирізку з газети (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 75); На дошках лежали комплекти центральних і обласних газет, вирізки з фронтової преси, бойові листки (Кучер, Чорноморці, 1956, 117).

3. Те саме, що ви́різ 1. Наличники на дверях з вирізками і зарубками, неначе мережки на рушнику (Стор., І, 1957, 226); На один, тонкий, кінець кожного прутика насаджував [Ант] жолобчате залізце з вістрям, на другому робив вирізку або доточував костяний зуб (Скл., Святослав, 1959, 8).

4. М’ясо вищого сорту, вирізане з туші біля хребта. З туш великої рогатої худоби для смаження найбільш придатні вирізки, тонкий і товстий край (Укр. страви, 1957, 129).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 470.

Вирізка, ки, ж.

1) Вырѣзка.

2) мн. Ви́різки. Вырѣзаніе вытканнаго полотна изъ ткацкаго станка, производимое въ присутствіи приглашеннаго для этого хозяина (хозяйки) полотна, приносящаго при этомъ ткачу угощеніе — выпивку и хлѣбъ, или только хлѣбъ. МУЕ. III. 22.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 182.