ВИРИГАТИ
Значення виригати це
ВИ́РИГАТИ див. вирига́ти.
ВИРИГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РИГАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Блюючи, викидати з шлунка. Нарешті, Юру примусили виригати Іванову горілку, потім.. дали випити якісь краплі (Смолич, II, 1958, 81); * Образно. То ж подумати тільки: на кожен наш танк роззявилися десятки протитанкових гармат і виригали безперервний струмінь снарядів (Ле, Мої листи, 1945, 108).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 468.
Виригати, гаю, єш, сов. в. виригати, гаю, єш, одн. в. виригнути, гну, неш, гл. Изрыгать, изрыгнуть. Мнж. 39.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 181.
виригати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| wiregate | виригати |
виригати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vyryhaty | vyryhaty | vyryhaty |
виригати Рід - дієслово, доконаний вид,дієслово, недоконаний вид
виригати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | виригаю | виригаємо |
| 2 особа | виригаєш | виригаєте |
| 3 особа | виригає | виригають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | виригав | виригали |
| Жіночий рід | виригала | |
| Середній рід | виригало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | виригаймо | |
| 2 особа | виригай | виригайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | виригавши |
виригати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |