ВИРА
Значення вира це
ВИ́РА, и, ж., іст. У Київській Русі — штраф за вбивство вільної людини. [Ярослав:] То розв’яжіть його І хай заплатить вісімдесят гривен — Подвійну виру (Коч., III, 1956, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 466.
вира Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Vira | вира |
вира Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vyra | vyra | vyra |
вира Рід - іменник, жіночий рід, неістота
вира Словоформи слова
| Називний | вира | вири |
| Родовий | вири | вир |
| Давальний | вирі | вирам |
| Знахідний | виру | вири |
| Орудний | вирою | вирами |
| Місцевий | на/у вирі | на/у вирах |
| Кличний | виро | вири |
вира Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 4 | 2 | 2 |
вира в англійській розкладці - dbhf
Цитати української літератури з використанням слова вира
"А вира чия є? — спитав Ждан"Білик Іван Іванович - Меч Арея