ВИПУРХУВАТИ
Значення випурхувати це
ВИПУ́РХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПУРХНУТИ, ну, неш, док. 1. Швидко вилітати звідкись (про птахів, метеликів). Глухо задзвеніли коси в соковитій траві, десь випурхнула з гнізда налякана перепілка (Кучер, Полтавка, 1950, 107).
2. перен. Швидко, легкою ходою вибігати звідки-небудь, кудись. Хлоп’ята дружно пірнали в гущавину натовпу і галасливими табунцями випурхували з-під ніг дорослих (Ткач, Плем’я.., 1961, 11); А тепер уже випурхне [Парася] з хати, не питаючи мене (Вовчок, І, 1955, 279); Дівчина легко, як метелик, випурхнула у передпокій. (Дмит., Наречена, 1959, 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 464.
випурхувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| viperhouse | випурхувати |
випурхувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vypurkhuvaty | vypurkhuvaty | vypurkhuvaty |
випурхувати Рід - дієслово, недоконаний вид
випурхувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | випурхую | випурхуємо |
| 2 особа | випурхуєш | випурхуєте |
| 3 особа | випурхує | випурхують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | випурхуватиму | випурхуватимемо |
| 2 особа | випурхуватимеш | випурхуватимете |
| 3 особа | випурхуватиме | випурхуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | випурхував | випурхували |
| Жіночий рід | випурхувала | |
| Середній рід | випурхувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | випурхуймо | |
| 2 особа | випурхуй | випурхуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | випурхуючи | |
| Минулий час | випурхувавши |
випурхувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |