ВИПОЛОНИТИ
Значення виполонити це
ВИ́ПОЛОНИТИ, ню, ниш, док., перех., рідко. 1. Взяти в полон усіх або багатьох.
2. Знищити всіх або багатьох. — Чіпка людей порізав… усю Хоменкову сім’ю виполонив! (Мирний, II, 1954, 299).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 457.
Виполонити, ню, ниш, гл.
1) Взять всѣхъ въ плѣнъ.
2) Истребить. Бог милосердний держить нас на світі, а то б нас давно треба виполонити, як тварь нечестиву. Мир. ХРВ. 41.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 178.
виполонити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| bipolarity | виполонити |
виполонити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vypolonyty | vypolonyty | vypolonyty |
виполонити Рід - дієслово, доконаний вид
виполонити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | виполоню | виполонимо |
| 2 особа | виполониш | виполоните |
| 3 особа | виполонить | виполонять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | виполонив | виполонили |
| Жіночий рід | виполонила | |
| Середній рід | виполонило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | виполонімо | |
| 2 особа | виполони | виполоніть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | виполонивши |
виполонити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |
виполонити в англійській розкладці - dbgjkjybnb
Цитати української літератури з використанням слова виполонити
"Рве на собі коси шовкові, кусає руки білі, аж до крові кусає, та все пригадує, що б тій Правді заподіяти, щоб виполонити їй травицю зелену."Мирний Панас - Казка про правду та кривду