ВИПОЗИЧИТИ
Значення випозичити це
ВИ́ПОЗИЧИТИ див. випозича́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 457.
Випозичити, чу, чиш, гл.
1) Исчерпать, занимая.
2) Раздать въ займы.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 178.
випозичити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| wypozyczyc | випозичиты |
випозичити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vypozychyty | vypozychyty | vypozychyty |
випозичити Рід - дієслово, доконаний вид
випозичити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | випозичу | випозичимо |
| 2 особа | випозичиш | випозичите |
| 3 особа | випозичить | випозичать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | випозичив | випозичили |
| Жіночий рід | випозичила | |
| Середній рід | випозичило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | випозичмо | |
| 2 особа | випозич | випозичте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | випозичивши |
випозичити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |