ВИПОЗИЧАТИ
Значення випозичати це
ВИПОЗИЧА́ТИ, а́ю, а́єш і ВИПОЗИ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПОЗИЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Позичаючи, роздати все.
2. діал. Позичати. Вона обіцяла комусь випозичати свої книжки (Л. Укр., V, 1956, 388); Я .. читав німецькі повісті, які він для мене випозичував (Черемш., Тв., 1960, 379).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 457.
випозичати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| visitati | випозичаты |
випозичати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vypozychaty | vypozychaty | vypozychaty |
випозичати Рід - дієслово, недоконаний вид
випозичати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | випозичаю | випозичаємо |
| 2 особа | випозичаєш | випозичаєте |
| 3 особа | випозичає | випозичають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | випозичатиму | випозичатимемо |
| 2 особа | випозичатимеш | випозичатимете |
| 3 особа | випозичатиме | випозичатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | випозичав | випозичали |
| Жіночий рід | випозичала | |
| Середній рід | випозичало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | випозичаймо | |
| 2 особа | випозичай | випозичайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | випозичаючи | |
| Минулий час | випозичавши |
випозичати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |