ВИПЛЕКАТИ
Значення виплекати це
ВИ́ПЛЕКАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. З любов’ю виростити кого-, що-небудь; дбайливо доглядаючи, домогтися найкращого стану, вигляду; випестити. Виняньчила, виплекала, мила й вичісувала [Маланка Гафійку], а тепер оддай людям! (Коцюб., II, 1955, 14); Все посаджене в цьому саду він виплекав власноручно (Чаб., Тече вода.., 1961, 67); * Образно. — Думаєш, що можна би у моїм серці любов штучно виплекати? Стефане, — почулось трохи згодом докірливо (Коб., І, 1956, 75).
2. перен. Виносити в собі (думку, почуття і т. ін.). Поки ми провели розвідку, поки виплекали свій план,.. минув кінець березня (Збан., Єдина, 1959, 219).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 453.
Виплекати, каю, єш, гл. Выкормить (искусственно), воспитать. Викохай і виплекай таку другу дочку. Н. п.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 177.
виплекати Синоніми слова
док, викохати, виростити, випестити, виглядіти, (дитя) вигойдати
виплекати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to grow | вырастить |
виплекати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vyplekaty | vyplekaty | vyplekaty |
виплекати Рід - дієслово, доконаний вид
виплекати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | виплекаю | виплекаємо |
| 2 особа | виплекаєш | виплекаєте |
| 3 особа | виплекає | виплекають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | виплекав | виплекали |
| Жіночий рід | виплекала | |
| Середній рід | виплекало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | виплекаймо | |
| 2 особа | виплекай | виплекайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | виплекавши |
виплекати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |
виплекати в англійській розкладці - dbgktrfnb
Цитати української літератури з використанням слова виплекати
"I що ж - хiба на цьому наш обов'язок скiнчився? Треба ж виплекати, вiдстояти цю пелюсточку, щоб не загинула в суворих, може, навiть ворожих обставинах.."Бережной Василий - Космiчний Гольфстрiм
"Задумав обсадити садок дубочками, але для того треба їх виплекати"Самчук Улас Олексійович - Волинь
"І хоч педагогічних нахилів і не виявила стосовно свого сина, зате ж є в ній оцей хист — серед усіх труднощів виплекати свій саджанець зеленолистий!.."Гончар Олесь Терентійович - Бригантина