ВИНЯНЬЧИТИ
Значення виняньчити це
ВИ́НЯНЬЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Доглядаючи дитину, виростити її. Хіба моя Марина мала? Хіба в неї руки чужі, щоб вона сина не виняньчила? (Мирний, IV, 1955, 227); Ярину вона виняньчила з малих років і полюбила як рідну дитину (Панч, Гомон. Україна, 1954, 121).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 444.
виняньчити Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
financiai | виняньчити |
виняньчити Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
vynianchyty | vynian'chyty | vynyan'chyty |
виняньчити Рід - дієслово, недоконаний вид
виняньчити Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виняньчу | виняньчимо |
2 особа | виняньчиш | виняньчите |
3 особа | виняньчить | виняньчать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виняньчитиму | виняньчитимемо |
2 особа | виняньчитимеш | виняньчитимете |
3 особа | виняньчитиме | виняньчитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виняньчив | виняньчили |
Жіночий рід | виняньчила | |
Середній рід | виняньчило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виняньчмо | |
2 особа | виняньч | виняньчте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виняньчачи | |
Минулий час | виняньчивши |
виняньчити Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
10 | 4 | 5 |