ВИНИТИ
Значення винити це
ВИНИ́ТИ, ню́, ни́ш, недок., перех. Звинувачувати кого-небудь, приписувати якусь вину. Вже утямила [Варка] гаразд, що її не закують, що її і не винять (Вовчок, І, 1955, 177); Не його треба за розлуку винити (Гончар, Таврія.., 1957, 451).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 440.
Винити, ню́, ни́ш, гл. Винить. Її і не винять. МВ. (О. 1862. І. 104). Учителю, чи ще ти не смирився і Господа винитимеш устами. К. Іов. 90.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 173.
винити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| blame | винить |
винити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vynyty | vynyty | vynyty |
винити Рід - дієслово, недоконаний вид
винити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | виню | винимо |
| 2 особа | виниш | вините |
| 3 особа | винить | винять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | винитиму | винитимемо |
| 2 особа | винитимеш | винитимете |
| 3 особа | винитиме | винитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | винив | винили |
| Жіночий рід | винила | |
| Середній рід | винило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | винімо | |
| 2 особа | вини | виніть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | винячи | |
| Минулий час | винивши |
винити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |
винити в англійській розкладці - dbybnb
Цитати української літератури з використанням слова винити
"— Я і цих, і інших — нікого не хочу винити"Хвильовий Микола - Санаторійна зона
"І нікого було й винити — тільки саму себе"Гончар Олесь Терентійович - Собор