ВИНИРНУТИ
Значення винирнути це
ВИ́НИРНУТИ, ну, неш, док. 1. Нирнувши, виплисти; занурившись, піднятися знов на поверхню води чи іншої рідини. — У казанах кип’ячу смолу ополониками мішали, і котрий грішник винирне, то він його гарячою смолою і обіллє (Кв.-Осн., II, 1956, 246); Пірнає [пароплав] бугшпритом у воду і знову струшується, винирнувши з води, наче гігантський птах (Довж., Зач. Десна, 1957, 399).
2. перен. Раптово показатися, з’явитися, вискочити звідки-небудь. З-за кущів винирне то його голова, то плече, то майнуть чорні кучері, а Марину неначе здавить за саме серце (Н.-Лев., I, 1956, 92); Ось той горбок, звідки винирнув корсак, ось те місце, де він біг… Де ж звір? Невже втік? (Донч., І, 1956, 129).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 440.
винирнути Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| wineroute | винирнути |
винирнути Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vynyrnuty | vynyrnuty | vynyrnuty |
винирнути Рід - дієслово, доконаний вид
винирнути Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | винирну | винирнемо |
| 2 особа | винирнеш | винирнете |
| 3 особа | винирне | винирнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | винирнув | винирнули |
| Жіночий рід | винирнула | |
| Середній рід | винирнуло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | винирнімо | |
| 2 особа | винирни | винирніть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | винирнувши |
винирнути Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |
винирнути в англійській розкладці - dbybhyenb
Цитати української літератури з використанням слова винирнути
"Пiддобрюсь до неї, вона поможе його втопити, а менi винирнути з писарства та на панство…" Та й потяг до пана Микити Уласовича обiдати."Квітка-Основ’яненко Григорій Федорович - Конотопська відьма
"Поздоровкавшись з па-нією, я пройшов в садок, і, тільки що мав винирнути з якоїсь ями, куди шугнув несподівано, як за кущем страшенно зарипіло, загуділо і так загупало у щось порожнє й гучне, що в ухах у мене аж засвербіло"Винниченко Володимир Кирилович - Антерпреньор Гаркун-Задунайський