ВИМІРКУВАТИ
Значення виміркувати це
ВИ́МІРКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обдумавши, знайти рішення для виконання чого-небудь; надумати щось. Як виміркував [Василь], так і зробив (Фр., І, 1955, 128); На ганок вийшов літній кремезний чолов’яга.., уклонився громаді, став говорити. — Отак і ми, мовляв, як оце ви: міркували та й виміркували: немає іншого порятунку, як тільки одбиватись од козаків (Головко, II, 1957, 313).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 431.
Виміркувати, кую, єш, гл. Придумать, измыслить, выдумать. Треба було виміркувати що инше. О. 1862. І. 60.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 171.
виміркувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vimercati | виміркувати |
виміркувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vymirkuvaty | vymirkuvaty | vymirkuvaty |
виміркувати Рід - дієслово, доконаний вид
виміркувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | виміркую | виміркуємо |
| 2 особа | виміркуєш | виміркуєте |
| 3 особа | виміркує | виміркують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | виміркував | виміркували |
| Жіночий рід | виміркувала | |
| Середній рід | виміркувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | виміркуймо | |
| 2 особа | виміркуй | виміркуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | виміркувавши |
виміркувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |