ВИМЧАТИ
Значення вимчати це
ВИ́МЧАТИ, чу, чиш, док. 1. неперех. Дуже швидко вибігти, виїхати звідки-небудь або кудись. Вони вслухались в звуки таємничі: ..Стогнало, наче лемент після січі, — Чи дикі коні вимчали навскач (Бажан, Роки, 1957, 229); Машина вимчала на рівне шосе (Собко, Зор. крила, 1950, 278); Назустріч їм вимчав з порту катер з цілою групою лікарів (Гончар, Тронка, 1963, 199).
2. перех. Дуже швидко вивезти кого-, що-небудь кудись. Ситі коні не забарилися вимчати на гору панів (Мирний, IV, 1955, 195); В цю мить коні вимчали воза на дорогу (Мушк., Чорний хліб, 1960, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 438.
вимчати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vimsati | вимчати |
вимчати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vymchaty | vymchaty | vymchaty |
вимчати Рід - дієслово, доконаний вид
вимчати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вимчу | вимчимо |
| 2 особа | вимчиш | вимчите |
| 3 особа | вимчить | вимчать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вимчав | вимчали |
| Жіночий рід | вимчала | |
| Середній рід | вимчало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вимчімо | |
| 2 особа | вимчи | вимчіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | вимчавши |
вимчати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
вимчати в англійській розкладці - dbvxfnb
Цитати української літератури з використанням слова вимчати
"Ситі коні не забарилися вимчати на гору панів"Мирний Панас - Голодна воля