ВИМУЧИТИ

Значення вимучити це

ВИ́МУЧИТИ див. виму́чувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 437.

Вимучити См. Вимучувати.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 172.

вимучити Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
to grindвымучить

вимучити Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
vymuchytyvymuchytyvymuchyty

вимучити Рід - дієслово, доконаний вид

вимучити Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особавимучувимучимо
2 особавимучишвимучите
3 особавимучитьвимучать
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідвимучиввимучили
Жіночий рідвимучила
Середній рідвимучило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа вимучмо
2 особавимучвимучте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Минулий часвимучивши

вимучити Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
844

вимучити в англійській розкладці - dbvexbnb

Цитати української літератури з використанням слова вимучити

"І знову думки-муки пиляють її до вечора; цілий день, як одну годину, держать її у своїх міцних обценьках, щоб увечері знову вимучити надію на завтра…"Мирний Панас - Повія