ВИМОЧЕННЯ
Значення вимочення це
ВИ́МОЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́мочити.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 436.
вимочення Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vimochana | вимочення |
вимочення Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vymochennia | vymochennia | vymochennya |
вимочення Рід - іменник, середній рід, неістота
вимочення Словоформи слова
| Називний | вимочення | вимочення |
| Родовий | вимочення | вимочень |
| Давальний | вимоченню | вимоченням |
| Знахідний | вимочення | вимочення |
| Орудний | вимоченням | вимоченнями |
| Місцевий | на/у вимоченні | на/у вимоченнях |
| Кличний | вимочення | вимочення |
вимочення Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |