ВИМАРИТИ
Значення вимарити це
ВИ́МАРИТИ див. вима́рювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 429.
вимарити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| binarity | вимарити |
вимарити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vymaryty | vymaryty | vymaryty |
вимарити Рід - дієслово, недоконаний вид
вимарити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вимарю | вимаримо |
| 2 особа | вимариш | вимарите |
| 3 особа | вимарить | вимарять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вимаритиму | вимаритимемо |
| 2 особа | вимаритимеш | вимаритимете |
| 3 особа | вимаритиме | вимаритимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вимарив | вимарили |
| Жіночий рід | вимарила | |
| Середній рід | вимарило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вимармо | |
| 2 особа | вимар | вимарте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | вимарячи | |
| Минулий час | вимаривши |
вимарити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |