ВИЛОВЛЕНИЙ

ВИ́ЛОВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́ловити. При обробці виловлених міног натирають сіллю і потім змивають слиз водою (Наука.., 7, 1956, 27); Були серед привезених то спекулянтки, піймані на гарячому, то злісні сектантки, то виловлені на курортних пляжах жінки легкої поведінки (Гончар, Тронка, 1963, 320); // ви́ловлено, безос. присудк. сл. — Не ловиться щось і риба тепер. Чи її вже виловлено, чи такі вже літа настали..! (Мирний, І, 1954, 349).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 424.