ВИЛИНЯТИ
Значення вилиняти це
ВИ́ЛИНЯТИ, яє, док. 1. Втратити свіжість, яскравість первісного кольору. [Анна:] Якби я кожен раз.. лила ще сльози, то в мене б очі вилиняли досі! (Л. Укр., III, 1952, 365); Зелені матер’яні чобітки Брянського зовсім вилиняли за ці дні (Гончар, І, 1954, 59).
2. Втратити в певну пору року стару шерсть, вовну, старе пір’я і обрости заново (про тварин та птахів). Почалось полювання на зайців. Вони давно вже вилиняли і хутро їх стало блискуче (Коп., Як вони.., 1948, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 422.
Вилиняти, няю, єш, гл. Облинять; отлиняться. Нехай цей кінь три роси обіб’є, вилиняє. Рудч. Ск. II. 72.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 167.
вилиняти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vilinet | вилиняти |
вилиняти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vylyniaty | vylyniaty | vylynyaty |
вилиняти Рід - дієслово, доконаний вид
вилиняти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вилиняю | вилиняємо |
| 2 особа | вилиняєш | вилиняєте |
| 3 особа | вилиняє | вилиняють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вилиняв | вилиняли |
| Жіночий рід | вилиняла | |
| Середній рід | вилиняло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вилиняймо | |
| 2 особа | вилиняй | вилиняйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | вилинявши |
вилиняти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |