ВИКУВАТИ
Значення викувати це
ВИ́КУВАТИ 1 див. вико́вувати.
ВИ́КУВАТИ2, ує, док., перех. За народними повір’ями — куючи, напророчити кому-небудь певну кількість років життя (про зозулю). Що викувала вже зозуля — поживай! А більше — шкода, що й бажаєш… (Г.-Арт., Байки.., 1958, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 418.
Викувати См. Виковувати.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 166.
викувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| forge | выковать |
викувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vykuvaty | vykuvaty | vykuvaty |
викувати Рід - дієслово, доконаний вид
викувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | викую | викуємо |
| 2 особа | викуєш | викуєте |
| 3 особа | викує | викують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | викував | викували |
| Жіночий рід | викувала | |
| Середній рід | викувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | викуймо | |
| 2 особа | викуй | викуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | викувавши |
викувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
викувати в англійській розкладці - dbredfnb
Цитати української літератури з використанням слова викувати
"Он на першому стендi цвяхи, якi застосовувалися при будiвництвi "Арсеналу", Здоровеннi, "ручного кування" (кожен цвях викувати треба було!)"Нестайко В - Загадка старого клоуна
"На них я покладаю великі надії і багато будую на їх характерах, які я сам хочу викувати з тих молоденьких, чистих, непорочних душ."Чайковський Андрій Якович - Сагайдачний
"І ниточку можу викувати… срібну."Тютюнник Григір Михайлович - Вогник далеко в степу
"Велено було в ковниці княжій викувати вінець золотий з смарагдами й рубінами, як у ромейських імператорів, заповідав Ярослав скоре освячення Софії, слав поперед себе гінців, квапив митрополита і пресвітера Ларивона."Загребельний Павло Архипович - Диво
"І сустугу [5] золоту вмів викувати на жупанські груди — геть-чисто всі коварства вмів! Ще й сам чинив треби Сварогові, що володіє земним і небесним вогнем: батькові Дажбога"Білик Іван Іванович - Похорон богів
"Он на першому стенді цвяхи, які застосовувалися при будівництві «Арсеналу», Здоровенні, «ручного кування» (кожен цвях викувати треба було!)"Нестайко Всеволод Зіновійович - Загадка старого клоуна