ВИКРИЧАТИ
Значення викричати це
ВИ́КРИЧАТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Висловити криком усе, що хотілося. Кожний пригадував багачеві всі його колишні справи, всякий спішився викричати (Козл., Сонце.., 1957, 40).
2. За допомогою крику домогтися чого-небудь. А що ж він [Езоп] викричав? Не став гусак орлом, Не заревів ведмідь волом (Бор., Тв., 1957, 150).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 416.
викричати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| witricity | викричати |
викричати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vykrychaty | vykrychaty | vykrychaty |
викричати Рід - дієслово, доконаний вид
викричати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | викричу | викричимо |
| 2 особа | викричиш | викричите |
| 3 особа | викричить | викричать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | викричав | викричали |
| Жіночий рід | викричала | |
| Середній рід | викричало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | викричімо | |
| 2 особа | викричи | викричіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | викричавши |
викричати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |
викричати в англійській розкладці - dbrhbxfnb
Цитати української літератури з використанням слова викричати
"Він хотів викричати якусь погрозу, але махнув рукою і занурив губи в ківш з медом"Загребельний Павло Архипович - Диво