ВИКРИКУВАТИ
Значення викрикувати це
ВИКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́КРИКНУТИ, ну, неш, док., перех. і без додатка. Дуже голосно вимовляти, вигукувати що-небудь або раз у раз уривчасто кричати. Там, серед одного двору, стояла молодиця ще з заспаним лицем, нерозчісаною головою і голосно викрикувала на всю околицю: тю-тю, курочки, тю-тю-тю-тьу! (Мирний, І, 1954, 236); Як почне пані обмирати та стогнати, та в крик викрикувати (Вовчок, I, 1955, 127); Отой Антін, що онде п’яний викрикує на толоці, був все якийсь нещасливий (Стеф., І, 1949, 13); Помітивши над собою Яреська, раптом викрикнув [Старков] з силою: — Бери коня! Рятуйсь! (Гончар, Таврія.., 1957, 612).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 416.
викрикувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| shout | выкрикивать |
викрикувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vykrykuvaty | vykrykuvaty | vykrykuvaty |
викрикувати Рід - дієслово, недоконаний вид
викрикувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | викрикую | викрикуємо |
| 2 особа | викрикуєш | викрикуєте |
| 3 особа | викрикує | викрикують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | викрикуватиму | викрикуватимемо |
| 2 особа | викрикуватимеш | викрикуватимете |
| 3 особа | викрикуватиме | викрикуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | викрикував | викрикували |
| Жіночий рід | викрикувала | |
| Середній рід | викрикувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | викрикуймо | |
| 2 особа | викрикуй | викрикуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | викрикуючи | |
| Минулий час | викрикувавши |
викрикувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |
викрикувати в англійській розкладці - dbrhbredfnb
Цитати української літератури з використанням слова викрикувати
"Козаки з другого боку стали викрикувати"Чайковський Андрій Якович - Сагайдачний
"І коли було досить випито, коли гульня широко розгорнулася, коли шваби почали викрикувати якісь мадярські пісні, Павло зненацька ввесь налився люттю, скривив уста та впер великі сірі очі на Янчеюка."Самчук Улас Олексійович - Гори говорять!
"В деяких жінок забилось боліс-но серце, і вголос вони почали викрикувати свою образу."Мирний Панас - Голодна воля
"Далі Максим уже орудував бесідою: точив баляси та баляндраси; розказував про свої сільські походи; смітив усіх і реготався сам… Товариський чоловік — нічого казати! Уночі тільки сумно чогось йому зробилося, як став викрикувати часовий: «Слушай!»"Мирний Панас - Хіба ревуть воли, як ясла повні
"А похмурий той тип раптом підвівся з кутка у своєму пістрявому неохайному піджаці до колін і, язиком ледве повертаючи, став щось викрикувати до компанії французів"Гончар Олесь Терентійович - Твоя зоря
"Хлопці починали викрикувати:"Загребельний Павло Архипович - Добрий диявол
"На дворі постав гай, і шкода лише, що Володько не може цього року, як бувало, лазити по тих деревцях, вдавати птахів і викрикувати оклики захоплення"Самчук Улас Олексійович - Волинь
"Як почне пані обмирати та стогнати, та в крик викрикувати, то він руки й ноги її вицілує, і плаче, і сам людей лає: «А щоб вас! А бодай вас!."Вовчок Марко - Інститутка