ВИКОРІНЮВАННЯ
Значення викорінювання це
ВИКОРІ́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. викорі́нювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 412.
викорінювання Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the eradication | искоренение |
викорінювання Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vykoriniuvannia | vykoriniuvannia | vykorinyuvannya |
викорінювання Рід - іменник, середній рід, неістота
викорінювання Словоформи слова
| Називний | викорінювання | викорінювання |
| Родовий | викорінювання | викорінювань |
| Давальний | викорінюванню | викорінюванням |
| Знахідний | викорінювання | викорінювання |
| Орудний | викорінюванням | викорінюваннями |
| Місцевий | на/у викорінюванні | на/у викорінюваннях |
| Кличний | викорінювання | викорінювання |
викорінювання Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 13 | 6 | 7 |
викорінювання в англійській розкладці - dbrjhsy.dfyyz
Цитати української літератури з використанням слова викорінювання
"Від сього неперестаючі нарікання на ряд, котрий начебто не висліджує зловжитків тих аґентів і не піклується про їх викорінювання"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Українство на літературних позвах з Московщиною