ВИЗНАЧУВАТИ
Значення визначувати це
ВИЗНА́ЧУВАТИ див. визнача́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 400.
Визначувати, чую, єш, гл. = Визначати. Визначує дорогу блискавицям. К. Іов. 60.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 160.
визначувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| visacuity | визначуваты |
визначувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vyznachuvaty | vyznachuvaty | vyznachuvaty |
визначувати Рід - дієслово, недоконаний вид
визначувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | визначую | визначуємо |
| 2 особа | визначуєш | визначуєте |
| 3 особа | визначує | визначують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | визначуватиму | визначуватимемо |
| 2 особа | визначуватимеш | визначуватимете |
| 3 особа | визначуватиме | визначуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | визначував | визначували |
| Жіночий рід | визначувала | |
| Середній рід | визначувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | визначуймо | |
| 2 особа | визначуй | визначуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | визначуючи | |
| Минулий час | визначувавши |
визначувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |