ВИЗНАЧНИК
Значення визначник це
ВИЗНА́ЧНИК, а, ч. 1. Те, що обумовлює, визначає що-небудь. Довжина — єдиний визначник лінії.
2. Книга, таблиця, де даються визначення тварин, рослин і т. ін. Визначник птахів України.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 400.
визначник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the determinant | определитель |
визначник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vyznachnyk | vyznachnyk | vyznachnyk |
визначник Рід - іменник, чоловічий рід, неістота, однина і множина
визначник Словоформи слова
| Називний | визначник | визначники |
| Родовий | визначника | визначників |
| Давальний | визначникові, визначнику | визначникам |
| Знахідний | визначник | визначники |
| Орудний | визначником | визначниками |
| Місцевий | на/у визначнику | на/у визначниках |
| Кличний | визначнику | визначники |
визначник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 6 |