ВИЗИЧАТИ
Значення визичати це
ВИЗИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЗИЧИТИ, чу, чиш, док., перех., заст. Позичати що-небудь комусь, давати в борг. Я вдоволив його бажання, обіцяючи визичити потрібну книжку (Коб., III, 1956, 17); А людям хто ж зоре? Чи ж визичить граф машини? Визичить — якщо люди задурно орати підуть (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 172).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 399.
Визичати, ча́ю, єш, сов. в. визичити, чу, чиш, гл. Одолжать, одолжить, занимать, занять, давать въ долгъ. Аф. 329.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 160.
визичати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| visitati | визичати |
визичати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vyzychaty | vyzychaty | vyzychaty |
визичати Рід - дієслово, недоконаний вид
визичати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | визичаю | визичаємо |
| 2 особа | визичаєш | визичаєте |
| 3 особа | визичає | визичають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | визичатиму | визичатимемо |
| 2 особа | визичатимеш | визичатимете |
| 3 особа | визичатиме | визичатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | визичав | визичали |
| Жіночий рід | визичала | |
| Середній рід | визичало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | визичаймо | |
| 2 особа | визичай | визичайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | визичаючи | |
| Минулий час | визичавши |
визичати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |