ВИДУРЮВАТИ

Значення видурювати це

ВИДУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ДУРИТИ, рю, риш, док., перех. Добувати, одержувати що-небудь за допомогою хитрощів; виманювати. — Усе дурить панича та видурює з рук усячину (Мирний, II, 1954, 63); [Микита:] Обдурив клятий ворожбит! Тільки гроші в мене видурив (Кроп., І, 1958, 99); [Стеха:] На, от тобі газета — видурила для тебе на цигарки (Сам., II, 1958, 171).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 394.

Видурювати, рюю, єш, сов. в. видурити, рю, риш, гл. Выманивать, выманить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 158.

видурювати Синоніми слова

ви|ту|манювати, вишахровувати, циганити, док. видурити, вимантачити

видурювати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate		Переклад на російську
Перевод
to lureвыманивать

видурювати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
vyduriuvatyvyduriuvatyvyduryuvaty

видурювати Рід - дієслово, недоконаний вид

видурювати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особавидурюювидурюємо
2 особавидурюєшвидурюєте
3 особавидурюєвидурюють
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особавидурюватимувидурюватимемо
2 особавидурюватимешвидурюватимете
3 особавидурюватимевидурюватимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідвидурюваввидурювали
Жіночий рідвидурювала
Середній рідвидурювало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа видурюймо
2 особавидурюйвидурюйте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часвидурюючи
Минулий часвидурювавши

видурювати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
1055

видурювати в англійській розкладці - dbleh.dfnb

Цитати української літератури з використанням слова видурювати

"Він підлещувався до матері, щоб видурювати в неї грошики, і мати справді йому давала з своїх схованок, поки було що давати"Грінченко Борис Дмитрович - Серед темної ночі