ВИДОВИЩНИЙ

ВИДО́ВИЩНИЙ, а, е. Прикм. до видо́вище 2. На концерти в Технологічний [інститут], близький від робітничих районів, звичайно ішов люд, для якого театри та інші видовищні заклади столиці були недоступні (Бурл., Напередодні, 1956, 121); До жодного виду мистецтва наша держава не поставить сьогодні таких вимог, як до мистецтва кінематографії, тому що воно видовищне масове мистецтво (Довж., III, 1960, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 391.