ВИГУКУВАТИ
Значення вигукувати це
ВИГУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГУКНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Голосно викрикувати слово, фразу, видавати звук, що передає певне почуття. Громада не розходилась цілий день: вигукувала та викрикувала аж до самого вечора… (Мирний, II, 1954, 197); Вночі він спав тривожно, щось вигукував, стогнав (Мик., II, 1957, 184); Галя вигукнула: — Мамо! Ярмарок, ярмарок! О, ходім, мамочко, ой, ходім, сердечко, хутчій у ярмарок! (Вовчок, І, 1955, 303); Микола з своїми товаришами прибіг у порт і від здивування тільки вигукнув: — Ого! (Панч, II, 1956, 527).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 380.
Вигукувати, кую, єш, сов. в. вигукнути, ну, неш, гл. Выкрикивать, выкрикнуть, вскрикнуть. Ідуть вози із-за гори вискрипуючи, а за ними чумаченьки вигукуючи. Рудч. Чп. 48.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 155.
вигукувати Синоніми слова
(дуже голосно вимовляти якісь слова фрази) викрикувати, гукати
вигукувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| shout | выкрикивать |
вигукувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vyhukuvaty | vyhukuvaty | vyhukuvaty |
вигукувати Рід - дієслово, недоконаний вид
вигукувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вигукую | вигукуємо |
| 2 особа | вигукуєш | вигукуєте |
| 3 особа | вигукує | вигукують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вигукуватиму | вигукуватимемо |
| 2 особа | вигукуватимеш | вигукуватимете |
| 3 особа | вигукуватиме | вигукуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вигукував | вигукували |
| Жіночий рід | вигукувала | |
| Середній рід | вигукувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вигукуймо | |
| 2 особа | вигукуй | вигукуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | вигукуючи | |
| Минулий час | вигукувавши |
вигукувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |
вигукувати в англійській розкладці - dbueredfnb
Цитати української літератури з використанням слова вигукувати
"Тільки недалекі крикуни та нечесні люди можуть вигукувати, що Филипович, припустім, належить до найправіших кіл"Хвильовий Микола - Думки проти течії
"— Дешевше обійдеться, коли не вигукувати Ольга на боротьбу: не дошукуватись крові"Білик Іван Іванович - Похорон богів
"Федір на який час затих, а з півдня знову почав таке вигукувати, що й на голову не злізе"Мирний Панас - Повія
"Ох, як здивується друг, тiльки й буде вигукувати: "Оце тобi.."Жилинскайте Витауте - Подорож у Тандадрику
"Захлинаючись од ридань, Сара почала вигукувати слова молитви, плутаючи слов’янські слова з єврейськими і благальне простягаючи до ікони руки та б’ючи себе кулаками в груди…"Старицький Михайло Петрович - Останні орли
"Він здійняв шапку і став вигукувати:"Чайковський Андрій Якович - За сестрою
"— Ганьба! Серед кого я живу? — стала по-польськи вигукувати йому вслід сива дама, хоч нічим він її ніби й не образив"Гончар Олесь Терентійович - Твоя зоря
"Громада загуділа, як рій! Кожний мав щось казати, щось вигукувати."Коцюбинський Михайло Михайлович - Ціпов’яз
"Я знаю, — вузенькі душі, зашкарублі мозки будуть вигукувати свої звичайні сентенції про зрадництво, про «лакомства нещасні»"Винниченко Володимир Кирилович - Таємність
"— Сонечко? — скрикнув Івась і почав вигукувати:"Мирний Панас - День на пастівнику