ВИГОЛОШУВАТИ
Значення виголошувати це
ВИГОЛО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ГОЛОСИТИ, ошу, осиш, док., перех. 1. Публічно висловлювати промову, звернення і т. ін. Скільки раз я красно виголошував їх [думки] на зібраннях! (Коцюб., І, 1955, 260); Співали пісень, виголошували тости (Кол., Терен.., 1959, 146); Все село зібралося зустрічати Саву.. Голова колгоспу виголосив промову (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 173).
2. Передавати голосом, вимовляти які-небудь слова, фрази. Запалившись, Гаркуша виголошує останні слова таким тоном, немов стоїть уже десь на майдані серед заробітчанського юрмища (Гончар, Таврія.., 1957, 33); Не встигши ще як слід причинити за собою дверей, Чирва голосно хахакнув і переможно виголосив: — Надзвичайна знахідка! (Коз., Сальвія, 1959, 173).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 376.
Виголошувати, шую, єш, сов. в. виголосити, шу, сиш, гл. Объявлять, объявить, громко произнести, провозгласить.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 153.
виголошувати Синоніми слова
(звертатися до когось з промовою) промовляти, проголошувати, ірон. віщати, (доповідь) зачитувати
виголошувати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
to say | произносить |
виголошувати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
vyholoshuvaty | vyholoshuvaty | vyholoshuvaty |
виголошувати Рід - дієслово, недоконаний вид
виголошувати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виголошую | виголошуємо |
2 особа | виголошуєш | виголошуєте |
3 особа | виголошує | виголошують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виголошуватиму | виголошуватимемо |
2 особа | виголошуватимеш | виголошуватимете |
3 особа | виголошуватиме | виголошуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виголошував | виголошували |
Жіночий рід | виголошувала | |
Середній рід | виголошувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виголошуймо | |
2 особа | виголошуй | виголошуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виголошуючи | |
Минулий час | виголошувавши |
виголошувати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
12 | 6 | 6 |
виголошувати в англійській розкладці - dbujkjiedfnb
Цитати української літератури з використанням слова виголошувати
"Погодься, мила, дивно було б, якби саме зараз я почав виголошувати щось грайливе і життєрадісне"Андрухович Юрій Ігорович - Московіада
"Після цього йому вручали заздалегідь кимсь складені промови, і залишалось тільки виголошувати"Андріяшик Роман Васильович - Люди зі страху
"Як справжній великий володар, імператор умів найбільші дурниці виголошувати ніби одкровення"Загребельний Павло Архипович - Євпраксія
"А потім дамо тобі можливість жити і виголошувати на мімберах проповіді, які складе для тебе шейхульіслам"Іваничук Роман Іванович - Мальви (Яничари)
"Могло б здаватися, що се така ясна річ, що властиво не варто було так довго колесити, щоби дійти до неї, і нема пощо з таким притиском виголошувати сю тезу"Франко Іван Якович - Із секретів поетичної творчості
"І коли Чуприна почав виголошувати над прахом Василя прощальну промову і руде волосся його розметалось і завихрилось від патетичних рухів, — зашуміли верби над його головою, загуркотів грім, і на запилену землю линув дощ — буйний та теплий."Довженко Олександр Петрович - Земля
"Мушу виголошувати кандидатські промови (хай мені боги дарують у своїй великій ласці цей великий гріх) і виходжу послом"Стефаник Василь Семенович - Славайсу
"— Я тобі не дозволю виголошувати на вулиці партійних тайн"Хвильовий Микола - З лабораторії
"Антипко закінчив виголошувати тост, ману зняв, а тоді обурене панство вигнало його із зали."Іваничук Роман Іванович - Манускрипт з вулиці Руської
"Страшенна зайнятість — треба спішити на хронічні засідання в хмарі тютюнів, і виголошувати без кінця промови про будівництво щастя"Барка Василь Костянтинович - Жовтий князь