ВИГАНЯТИСЯ

ВИ́ГАНЯТИСЯ, яюся, яєшся, док. Багато бігаючи, втомитися. Виганявся за день, аж ніг не чую (Сл. Гр.).

ВИГАНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ВИ́ГНАТИСЯ, ви́женуся, ви́женешся, док. 1. Виростати високим, дуже витягуватися в процесі росту. Осокори й верби гніздами зеленого розкішного гілля виганялися вище од скель (Н.-Лев., II, 1956, 136); В свою пору були вони [штани] й довші, та Антосьо вигнався за рік (Свидн., Люборацькі, 1955, 115); Тополі ще молоді, а вже вигнались далеко вище за будинок (Збан., Старший брат, 1952, 13).

2. тільки недок. Пас. до виганя́ти. Варяги, які появлялись на Русі як загарбники, грабіжники і насильники, виганялися слов’янами (Іст. УРСР, І, 1953, 50); Випили, закусили… Карпо Нехльода поцікавився, у кого ж взята сулія і добрий той апарат, у якому виганявся цей первак (Шиян, Баланда, 1957, 42).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 371.

Виганятися, няюся, єшся, гл. Набѣгаться. Виганявся за день, аж ніг не чую.

Виганятися, няюся, єшся, сов. в. вигнатися, женуся, нешся, гл.

1) Изгоняться, быть изгнаннымъ.

2) Выгоняться, быть выгнаннымъ. Вівці виганяються рано вранці до ватаги.

3) Выталкиваться, вытолкнуться. Смок витягає воздух з цівки, а через те вода піднімається й виганяється геть. Ком. ІІ. 9.

4) Вырастать, вырости въ вышину. Григор вигнався такий, як тополя. Камен. у. Два дуби вигнались вище лип. Левиц. Пов. 179.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 151.