ВИГАДУВАТИ
Значення вигадувати це
ВИГА́ДУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ВИ́ГАДАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Думаючи, міркуючи, знаходити якесь рішення, додумуватися до чого-небудь. Втупивши очі у вогонь, Верига сидів перед мечетом і вигадував кару на голову панів (Панч, Гомон. Україна, 1954, 15); Дидона вигадала грище, Еней щоб веселіший був, І щоб вертівся з нею ближче, І лиха щоб свого забув (Котл., І, 1952, 47); Яць вигадав спосіб обходитися зовсім без її помочі (Фр., II, 1950, 227); // Створювати, винаходити що-небудь нове, те, чого раніше не було. Брати у батьківській жили старій оселі,.. Але з-між них один Усе було пісні вигадує веселі (Рильський, Поеми, 1957, 27); Напослідок винайшли дзигарі вежові. Хто й як перший вигадав це диво — незвісно (Коцюб., III, 1956, 7); Мишуня встиг вигадати цілком універсальну машину, Яка рубатиме вугілля (Ю. Янов., II, 1954, 144).
2. Говорити, описувати те, чого немає і не було, створювати в уяві. Правда, Наришкін щодня привозив цікаві вісті, більшість яких сам же він і вигадував, аби лише заспокоїти і розважити царствуючих осіб та жіноцтво (Кочура, Зол. грамота, 1960, 164); Хлопець увійшов у хату та й каже: — Тітко! казав дядько, щоб я оті сухі дрова переносив у хату, бо дощ намочить. Він це навмисне вигадав, щоб попа трохи під піччю провчити (Укр.. казки, 1951, 382); — Ви ще не знаєте мого Вову. Він великий фантазер і мрійник. Як що вигадає, то потім певен, ніби так і справді було (Трубл., І, 1955, 104); // на кого. Говорити неправду, робити наклеп. Розсердились старша й середуща [сестри] та й стали казна-що вигадувать і наговорювать на меншу (Стор., І, 1957, 63); Як скажена собака бігає [Параска] по дворах, по хатах та вигадує на мене таке, що й купи не держиться (Н.-Лев., II, 1956, 16).
3. тільки недок. Виявляти примхи; вередувати. Як почала вигадувати: і те не добре, і се не гаразд, — дайте такого, що й не знаю якого (Сл. Гр.); А там ще як почнуть [дочки] вигадувати свої витребеньки (Н.-Лев., І, 1956, 121).
ВИГА́ДУВАТИ 2, ую, уєш, недок., ВИ́ГАДАТИ, аю, аєш, док., перех. Заощаджувати на чому-небудь, скорочувати видатки, шлях, час і т. ін.; намагатися дістати з чого-небудь прибуток, користь. Добре знайома з усіма горішанами, вона з того вигадувала велику користь (Мирний, IV, 1956, 213); — Взяти напрямок ген на той хутірець, що темніє на видноколі, і таким чином вигадати не менш як чотири кілометри (Донч., І, 1956, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 370 - 371.
Вигадувати, дую, єш, сов. в. вигадати, даю, єш, гл.
1) Выдумывать, выдумать, придумать. Дідона вигадала грище. Котл. Ен. І. 23. Глухий не почує, то вигода. Посл. Учені люде вигадали такий струмент, що виміря кожну високість. Ком. І. 14.
2) Только несов. в. Прихотничать, привередничать. Як почала вигадувати: і те не добре, і се не гаразд, — дайте такого, що й не знаю якого.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 151.
вигадувати Синоніми слова
(описувати те чого немає) видумувати, придумувати, вимишляти, фантазувати, мудрувати, (на основі відомого) імпровізувати, розм.: плести, плескати
вигадувати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
to come up with | придумывать |
вигадувати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
vyhaduvaty | vyhaduvaty | vyhaduvaty |
вигадувати Рід - дієслово, недоконаний вид
вигадувати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигадую | вигадуємо |
2 особа | вигадуєш | вигадуєте |
3 особа | вигадує | вигадують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигадуватиму | вигадуватимемо |
2 особа | вигадуватимеш | вигадуватимете |
3 особа | вигадуватиме | вигадуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вигадував | вигадували |
Жіночий рід | вигадувала | |
Середній рід | вигадувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигадуймо | |
2 особа | вигадуй | вигадуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вигадуючи | |
Минулий час | вигадувавши |
вигадувати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
10 | 5 | 5 |
вигадувати в англійській розкладці - dbufledfnb
Цитати української літератури з використанням слова вигадувати
"А коли нема чого робити, - давай, мовляв, вигадувати заняття! I вигадали: збудуємо велетенську гармату, з якої i надiшлемо на Мiсяць ядро"Владко Владимир - Аргонавти Всесвiту
"Як викручуватись? Що тепер вигадувати? Адже цю знахідку треба дістати самому, без свідків"Чабанівський Михайло Іванович - «Акванавти» або «Золота жила»
"Бо чого ж іншого шукати? Нащо вигадувати? Ти ж бачив людей у їхніх зльотах і в занепаді, у величі й ницості, в передсмертних муках і в щасливих сльозах переможців"Гончар Олесь Терентійович - Циклон
"Подобається йому копатися в усьому та вигадувати різні штуковини"Гончар Олесь Терентійович - Тронка
"Не почали вигадувати, що, мовляв, захворiв чи допустив якийсь там недогляд, а просто замрiявся"Бережной Василий - Ефемерида кохання
"І не треба вигадувати ніяких хитромудрих комбінацій."Винниченко Володимир Кирилович - Сонячна машина
"Замість лити демагогічну водичку і вигадувати «політичний млин», ви б з’ясували собі, що таке зерови."Хвильовий Микола - Камо грядеши
"Хiба я змiг би щось йому брехати, вигадувати.."Нестайко В - Загадка старого клоуна
"— Ой, серце! нужда присилує вигадувати ще гірше за це"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Київські прохачі
"Згодом вiн почав вигадувати порошок, за допомогою якого хотiв вiдбирати сни у дiтей"Костецкий Анатолий - Хочу лiтати !