ВИГАДНИЦЯ

Значення вигадниця це

ВИГА́ДНИЦЯ, і, ж. Жін. до вига́дник. Тут ланкову свою Ланка на руки хапає, з співами й гуками Вгору її підкидає: — Ой, ти ж вигадниця наша! Найстарша сестриця! (Вирган, Квіт. береги, 1950, 161).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 370.

Вигадниця, ці, ж. Выдумщица. Желех.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 151.

вигадниця Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
an inventorвыдумщица

вигадниця Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
vyhadnytsiavyhadnytsiavyhadnytsya

вигадниця Рід - іменник, жіночий рід, істота

вигадниця Словоформи слова

Називнийвигадницявигадниці
Родовийвигадницівигадниць
Давальнийвигадницівигадницям
Знахіднийвигадницювигадниць
Оруднийвигадницеювигадницями
Місцевийна/у вигадниціна/у вигадницях
Кличнийвигадницевигадниці

вигадниця Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
945

вигадниця в англійській розкладці - dbuflybwz

Цитати української літератури з використанням слова вигадниця

"-- Ану, покажи? -- директор глянув на її бруднющi руки, -- пiд партою пiдлогу не мили, мабуть, рiк, -- i зареготав: -- Помити! Ну й вигадниця! Такими саме їсти! -- I вiн показав Птурськiй на табличку, що висiла над холодильником"Костецкий Анатолий - Все - як насправдi