ВИВІРЧУВАТИ

Значення вивірчувати це

ВИВІ́РЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ВЕРТІТИ, рчу, ртиш, док., перех. 1. Вертячи, повертаючи, виймати що-небудь; вигвинчувати.

2. Утворювати заглибину, отвір свердлом або яким-небудь іншим інструментом; висвердлювати. Баба ставила мене на порозі хати, обличчям до одвірка, і на рівні голови вивірчувала в ньому свердельцем дірочку (Минко, Моя Минківка, 1962, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 365.

Вивірчувати, чую, єш, сов. в. вивертіти, рчу, тиш, гл.

1) Высверливать, высверлить, вывертѣть.

2) Разматывать, размотать изъ чего-либо. Приїхали, він вивертів із рядна і поклав на столі (хліб). Рудч. Ск. І. 180.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 149.

вивірчувати Синоніми слова

виверчувати, викручувати, вигвинчувати, (діру) висвердлювати

вивірчувати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate		Переклад на російську
Перевод
veverkovaвивірчувати

вивірчувати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
vyvirchuvatyvyvirchuvatyvyvirchuvaty

вивірчувати Рід - дієслово, недоконаний вид

вивірчувати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особавивірчуювивірчуємо
2 особавивірчуєшвивірчуєте
3 особавивірчуєвивірчують
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особавивірчуватимувивірчуватимемо
2 особавивірчуватимешвивірчуватимете
3 особавивірчуватимевивірчуватимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідвивірчуваввивірчували
Жіночий рідвивірчувала
Середній рідвивірчувало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа вивірчуймо
2 особавивірчуйвивірчуйте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часвивірчуючи
Минулий часвивірчувавши

вивірчувати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
1156

вивірчувати в англійській розкладці - dbdshxedfnb