ВИВОЛІКАТИ
Значення виволікати це
ВИВОЛІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ВОЛОКТИ, очу, очеш; мин. ч. ви́волік, локла, ло; док., перех. Волочачи, витягати кого-, що-небудь звідкись за межі чогось або кудись. Швиденько виволікає [Мавка] з лісу чималу суху деревину (Л. Укр., III, 1952, 228); За хвилину жандарми виволікають надвір напівроздягнутого Семка, що шалено відбивається від них (Гончар, Партиз. іскра, 1958, 91); Тоня вдалась і справді красна: невід був повнісінький.. Рибалки насилу виволокли її на берег (Н.-Лев., II, 1956, 249); Засапавшись, [Лодиженко] виволік колеса на рейки і з великим зусиллям прилагодив площадку (Ле, Міжгір’я, 1953, 283).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 368.
Виволікати, каю, єш, сов. в. виволокти, лочу, чеш, гл. Выволакивать, выволочь, вытаскивать, вытащить. Насилу вправилась із вовком, виволікати поможи! Алв. 86. Що написано пером, того не виволочеш волом. Ном. № 7383.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 150.
виволікати Синоніми слова
(ухопивши перемістити щось в інше місце) витягати
виволікати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
drag out | выволакивать |
виволікати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
vyvolikaty | vyvolikaty | vyvolikaty |
виволікати Рід - дієслово, недоконаний вид
виволікати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виволікаю | виволікаємо |
2 особа | виволікаєш | виволікаєте |
3 особа | виволікає | виволікають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виволікатиму | виволікатимемо |
2 особа | виволікатимеш | виволікатимете |
3 особа | виволікатиме | виволікатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виволікав | виволікали |
Жіночий рід | виволікала | |
Середній рід | виволікало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виволікаймо | |
2 особа | виволікай | виволікайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виволікаючи | |
Минулий час | виволікавши |
виволікати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
10 | 5 | 5 |
виволікати в англійській розкладці - dbdjksrfnb
Цитати української літератури з використанням слова виволікати
"Ясно було Ягничеві, що цього разу змінилися їхні ролі: тепер уже йому випадало виволікати товариша із журби."Гончар Олесь Терентійович - Берег любові
"— І нащо нам гризти ся та судитися? Хата — покришка; навіщо виволікати звідти сміття, навіщо показувати його прилюдно?"Коцюбинський Михайло Михайлович - На віру