ВИВОЛОЧИТИ
Значення виволочити це
ВИ́ВОЛОЧИТИ, очу, очиш, док., перех. Поволочити довго, на всі боки. Тоді Семенець взявсь за Макітру: в один бік за чуба, в другий — вим’яв, виволочив, скільки сам знав (Вас., II, 1959, 51); // ким. Поволочити скрізь. [Бурлака (підходить, старшина одступа):] Слухай, Михайло! Я не подивлюсь, що ти старшина, а тільки не заговориш по-людськи, то виволочу тобою всю хату! (К.-Карий, І, 1960, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 368.
виволочити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| veolocity | виволочити |
виволочити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vyvolochyty | vyvolochyty | vyvolochyty |
виволочити Рід - дієслово, доконаний вид
виволочити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | виволочу | виволочимо |
| 2 особа | виволочиш | виволочите |
| 3 особа | виволочить | виволочать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | виволочив | виволочили |
| Жіночий рід | виволочила | |
| Середній рід | виволочило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | виволочімо | |
| 2 особа | виволочи | виволочіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | виволочивши |
виволочити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |
виволочити в англійській розкладці - dbdjkjxbnb
Цитати української літератури з використанням слова виволочити
"ридаючи, розказала Гнатові, що Олександра нахваляється за коси виволочити її з його хати.."Коцюбинський Михайло Михайлович - На віру