ВИБУЯТИ
Значення вибуяти це
ВИ́БУЯТИ, яю, яєш, док. Пишно, буйно вирости, розростися (перев. про рослини). Літом замість трави.. купками вибуяла хистка тростина (Фр., II, 1950, 379); Вже й городина на грядках вибуяла, вже рясно зав’язалися по садах маленькі яблука та груші, а дощу нема й нема (А.-Дав., Слово.., 1964, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 359.
Вибуяти, буяю, єш, гл. О растеніяхъ: вырасти, развиться слишкомъ роскошно. Жито вибуяло. Ананьевск. у. Переносно о человѣкѣ: Вибуяв як верба. Фр. Пр. 157.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 147.
вибуяти Синоніми слова
док, (рослину) вигнатися, вирости, розростися, недок. рости
вибуяти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vibrate | вибуяти |
вибуяти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vybuiaty | vybuiaty | vybuyaty |
вибуяти Рід - дієслово, доконаний вид
вибуяти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вибуяю | вибуяємо |
| 2 особа | вибуяєш | вибуяєте |
| 3 особа | вибуяє | вибуяють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вибуяв | вибуяли |
| Жіночий рід | вибуяла | |
| Середній рід | вибуяло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вибуяймо | |
| 2 особа | вибуяй | вибуяйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | вибуявши |
вибуяти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 4 | 3 |