ВИБУЧУВАТИ
Значення вибучувати це
ВИБУ́ЧУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ВИ́БУТИТИ, учу, утиш, док., перех., техн. Заповнювати яму бутовою кладкою доверху.
ВИБУ́ЧУВАТИ2, ую, уєш, недок., ВИ́БУЧИТИ, чу, чиш, док., перех., техн. Вимочувати, видержувати в лугу.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 359.
вибучувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vybudovat | вибучуваты |
вибучувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vybuchuvaty | vybuchuvaty | vybuchuvaty |
вибучувати Рід - дієслово, недоконаний вид
вибучувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вибучую | вибучуємо |
| 2 особа | вибучуєш | вибучуєте |
| 3 особа | вибучує | вибучують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вибучуватиму | вибучуватимемо |
| 2 особа | вибучуватимеш | вибучуватимете |
| 3 особа | вибучуватиме | вибучуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вибучував | вибучували |
| Жіночий рід | вибучувала | |
| Середній рід | вибучувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вибучуймо | |
| 2 особа | вибучуй | вибучуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | вибучуючи | |
| Минулий час | вибучувавши |
вибучувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 5 | 5 |