ВИБУЧИТИ
Значення вибучити це
ВИ́БУЧИТИ див. вибу́чувати2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 359.
вибучити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vivocity | вибучити |
вибучити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vybuchyty | vybuchyty | vybuchyty |
вибучити Рід - дієслово, доконаний вид
вибучити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вибучу | вибучимо |
| 2 особа | вибучиш | вибучите |
| 3 особа | вибучить | вибучать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вибучив | вибучили |
| Жіночий рід | вибучила | |
| Середній рід | вибучило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вибучімо | |
| 2 особа | вибучи | вибучіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | вибучивши |
вибучити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |