ВИБУТИТИ
Значення вибутити це
ВИ́БУТИТИ див. вибу́чувати1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 358.
вибутити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| vibhutti | вибутити |
вибутити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vybutyty | vybutyty | vybutyty |
вибутити Рід - дієслово, доконаний вид
вибутити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вибучу | вибутимо |
| 2 особа | вибутиш | вибутите |
| 3 особа | вибутить | вибутять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вибутив | вибутили |
| Жіночий рід | вибутила | |
| Середній рід | вибутило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вибутімо | |
| 2 особа | вибути | вибутіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | вибутивши |
вибутити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |