ВИБРИКУВАТИ
Значення вибрикувати це
ВИБРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. Раз у раз брикати, стрибати, відкидаючи задні ноги (про копитних тварин). Козенята.. вибрикували на довгих тонких ніжках (Донч., IV, 1957, 87); — Нічого, він [кінь] попасеться, вб’ється в тіло та ще й як вибрикуватиме! Як стригунець іржатиме! (Збан., Малин. дзвін, 1958, 36); // Раз у раз грайливо стрибати (про людей). На могилках пасуться вівці та часом вибрикують малі пастушки, граючи на сопілках (Н.-Лев., І, 1956, 111); Дивився [Мирон] на дітей, що в куряві бавились, вибрикували, і пригадувалось йому, може, недавнє минуле (Головко, І, 1957, 134).
2. перен., фам. Пустувати, поводити себе легковажно, мати раптові примхи. Вже за сорок молодиці, а вона — як дівчисько. Вередує. Вибрикує (Мур., Бук. повість, 1959, 204); // Почувати себе добре, бадьоро. — Як же там наші? Чи всі здорові, вибрикують? (Мирний, III, 1954, 102); Може, тобі аж нічогісінько, може, ти здорова і вибрикуєш собі, але я не можу задовольнитися тим "може" (Коцюб., III, 1956, 140).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 357.
Вибрикувати, кую, єш, гл.
1) Подпрыгивать, подскакивать, лягаясь. Скотина вибрикує, йдучи до води. Грин. I. 253.
2) Рѣзвиться, шалить (о дѣтяхъ). Щоб наші діти так вибрикували. Ном. № 11620.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 147.
вибрикувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| buck | взбрыкивать |
вибрикувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vybrykuvaty | vybrykuvaty | vybrykuvaty |
вибрикувати Рід - дієслово, недоконаний вид
вибрикувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вибрикую | вибрикуємо |
| 2 особа | вибрикуєш | вибрикуєте |
| 3 особа | вибрикує | вибрикують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вибрикуватиму | вибрикуватимемо |
| 2 особа | вибрикуватимеш | вибрикуватимете |
| 3 особа | вибрикуватиме | вибрикуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вибрикував | вибрикували |
| Жіночий рід | вибрикувала | |
| Середній рід | вибрикувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вибрикуймо | |
| 2 особа | вибрикуй | вибрикуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | вибрикуючи | |
| Минулий час | вибрикувавши |
вибрикувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |
вибрикувати в англійській розкладці - db,hbredfnb
Цитати української літератури з використанням слова вибрикувати
"Але потiм чого вона тiльки не виробляла! Рвонула так, що на кiлька десятирiч випередила саме свiтло, а потiм почала так вибрикувати, наче хтось уу перед тим приперчив"Ячейкин Юрий - Дивовижнi пригоди капiтана мiжзоряного плавання Небрехи
"Але потім чого вона тільки не виробляла! Рвонула так, що на кілька десятиріч випередила саме світло, а потім почала так вибрикувати, наче хтось її перед тим приперчив."Ячейкін Юрій Дмитрович - Зоряні мандри капітана Небрехи
"Коли ж ви у вашому вiцi, тату, хочете вибрикувати, наче молодий жеребчик, то щоб, зрештою, не вийшло як ото з богатирем у баладi"Крюс Джеймс - Мiй прадiдусь, героi i я
"— От і ся, — на Настю показує, — тут їй воля, тут би їй вибрикувати, а вона останній розум згубила."Вовчок Марко - Ледащиця